Home > Преса про клуб > Володимир Ткаченко

Володимир Ткаченко

January 20th, 2009

« Дмитро Чигрінській   |   Шахтар зайнявся собою »


- Буває, звичайно, що хтось і хитрить, але адже мені зрозуміло відразу, наскільки все серйозно. Пам’ятаю випадок з Вітей Чановим, коли його винесли з поля на руках і мені довелося тут же вправляти йому колінний суглоб. Так от, коліно скрипіло так, як ніби стискаєш в руках мокрий сніг. А через два дні Віктор вже грав в збірній, і лікар в Москві не повірив, що у нього така травма була.
Все тому, що допомогу я встиг надати йому негайно.

Старий щодня перед грою лягав на масаж, і поясниця у нього під моїми руками хрустіла. Після гри я вправляв йому диски. Він іноді дурів, звичайно, в сауні кричав: «Ой, ой, боляче!». Але треба знати Стара, його специфічний гумор природний. Бабуня… Так, його любили за безпосередність.
А взагалі, це тільки здається, що під футбольні позивні виходять на полі сильні, невразливі, мужні хлопці. Я вам точно скажу: у кожного з них щось болить. Всі вони бинтами обмотані, пластиром заклеєні. Не всі доліковані, тому що колись їм травми лікувати, відновлюватися. Гра за грою. Тому ми і робимо масаж до ночі, щоб всім встигнути допомогти, полегшити біль.
І розтираємо по годині перед грою. Когось потрібно заспокоїти, розслабити, когось - струсити.

Юріївну Дегтерева я зазвичай торсав різким поштовхом в спину, щоб міні-стрес зробити. Ми з ним дружимо 40 років, на базі жили в одній кімнаті. У нього був дуже складний період, коли меніск вискакував раз по раз. Йому б грати в повну силу - самий розквіт слави…. Якось прокидаюся я серед ночі, чую - Юріївна плаче. Вольовий мужик, відчайдушний воротар - і сльози…
Йому грати хотілося, а тут чергова операція предстояла. Я йому говорю: «Ну що ти плачеш? Хочеш, забери мій меніск». Він думав, що з футболом доведеться розпрощатися, але грав до 37 років. І як грав! Дуже хороша людина.

- Володимир Іванович, у вас погані-то бувають?


Tags: , , , , , , , ,

Преса про клуб


Схожі записи

Преса про клуб

, 0.584 seconds, 1.953 Mb1154