Фернандіньо
« Ця музика буде вічною | По донецькому шляху »
- Про найпам’ятніший матч в єврокубках не питаю - травневий тріумф «Шахтаря» в Стамбулі у фіналі Кубка УЄФА з «Вердером» до цих пір стоїть перед очима. А найпам’ятніший гол?
- Той, який забив в торішній Лізі чемпіонів в Базелі з штрафного. Там теж до воріт було 35-40 метрів.
- Мірча Лучеську приблизно рік тому сказав, що Фернандінью переріс «Шахтар»…
- Можливо, наш тренер так говорив, але це зовсім не означає, що у мене не залишилося резервів, які можу і, головне, хочу поставити на службу донецькій команді.
- Прийнято вважати, що, піднявшись на спортивну вершину, найважче - утриматися на рівні тієї планки, яку сам собі задав. Ігровий спад в такій ситуації - неминучість?
- Гадаю, немає. Спад цілком вірогідний, але називати його неминучістю я б не став.
- У такому разі, як же ви поступилися скромною «Тімішоаре» і на цілий рік відклали мрію про Лігу чемпіонів? Недооцінили суперника?
- Можливо. Зараз можна припустити все, що завгодно. Хоча донецький матч, вважаю, ми провели на достатньо високому рівні, але допустили образливі промахи в обороні і не зробили голевого запасу, який став в нагоді б в у відповідь зустрічі.
- У деяких уболівальників «Шахтаря» склалося відчуття, що донецьким бразильцям не дуже цікавий чемпіонат України, тому на все сто вони викладаються тільки в єврокубкових матчах. Що скажете?
- Це помилка. Інша справа - матч на матч не доводиться. Але перемогти ми хочемо в кожній грі. Тим більше, ціна чемпіонського титулу в Україні, не без участі, між іншим, «Шахтаря», помітно зросла. Тепер чемпіон безпосередньо потрапляє в груповий турнір Ліги чемпіонів.
- За ті чотири роки, що ви знаходитеся в Україні, рівень чемпіонату країни зріс?
Tags: гра, команда, матч, україна, чемпіон, чемпіонат, шахтар




